Новини

ДЕРЖКОНТРОЛЬ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Проведення перевірок: баланс між інтересами держави та бізнесу   З 1 січня 2017 року набули чинності оновлені норми Закону про перевірки у сфері господарської діяльності (N 877-V від 05.04.2007 р.). У цілому зміни носять позитивний характер та направлені на лібералізацію порядку проведення перевірок держорганами. Однією із головних новацій є поширення дії Закону на більш широке коло перевірок, у тому числі на перевірки органів ДФС та органів державного архітектурно-будівельного контролю, перевірки щодо дотримання законодавства про працю та зайнятість населення. Однак проведення таких заходів контролю здійснюватиметься з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (тобто на перевірки ДФС поширюватимуться норми Закону N 877-V з урахуванням особливостей, визначених ПКУ). Сфера дії Закону залишатиметься незмінною протягом одного року, оскільки на внесення відповідних корегувань встановлено мораторій. Також передбачено створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), на введення в дію якої Кабміну відведено один рік. Розширено перелік основних принципів держнагляду, до яких додатково віднесено: — презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне трактування; — орієнтованість на запобігання правопорушенням та недопущення встановлення планових показників щодо притягнення до відповідальності та застосування санкцій. Встановлено обов’язок органів держнагляду оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах нормативно-правові акти, дотримання яких перевіряється (здійснення перевірок без оприлюднення таких нормативно-правових актів забороняється). Визначено додаткові підстави для відмови в допуску посадових осіб органу держнагляду до перевірки (наприклад, перевищення максимального строку перевірки).

ПЛАНОВІ перевірки здійснюватимуться виключно на підставі річних планів (квартальні плани перевірок скасовуються). Водночас встановлено заборону на внесення змін до таких планів (крім зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок). Скорочено термін проведення планової перевірки з 15 до 10 робочих днів (для суб’єктів малого підприємництва такий строк залишився незмінним — п’ять робочих днів). При цьому встановлено обмеження на сумарну тривалість усіх планових перевірок, що здійснюються протягом календарного року, яка не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 15 робочих днів. Також на законодавчому рівні закріплено періодичність проведення планових перевірок залежно від ступеня ризику, до якого відноситься суб’єкт господарювання. Так, планові перевірки проводитимуться щодо суб’єктів господарювання, віднесених до: — високого ступеня ризику, — не частіше одного разу на два роки; — середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на три роки; — незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років. Переглянуто підстави для проведення ПОЗАПЛАНОВИХ перевірок. Передбачені випадки, за яких виявлення та підтвердження недостовірності даних у документі обов’язкової звітності не є підставою для перевірки, а саме: — суб’єкт господарювання протягом місяця повторно подав документ з уточненими достовірними даними; — недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. Крім того, у разі виявлення органом державного нагляду помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж 10 робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до 5 робочих днів з дня отримання повідомлення. І лише невиправлення помилки у встановлений строк буде підставою для проведення позапланової перевірки. Також підставою для позапланової перевірки визначено неподання документів обов’язкової звітності за два звітних періоди поспіль без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів (раніше — за один звітний період). Крім цього, передбачено низку змін, направлених на пом’якшення ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ суб’єкта господарювання. Так, встановлено, що у разі виконання в повному обсязі та в установлений строк припису чи іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, фінансові та адміністративні санкції до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Водночас передбачено, що при першому порушенні до суб’єкта господарювання застосовуватиметься мінімальний розмір санкції (якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій). Також суб’єкт господарювання та його посадові особи звільняються від відповідальності за відмову надавати пояснення щодо діяльності суб’єкта господарювання. Встановлена заборона на проведення перевірок органами ДФС суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення. Також передбачено, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок (у тому числі проведення перевірок органами ДФС) поширюється також на суб’єктів господарювання, які змінили місцезнаходження з території АТО на територію, підконтрольну Україні, та які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення АТО. Перевірка вищезазначених суб’єктів може здійснюватися лише у разі їх ліквідації (реорганізації) або за їх письмовою заявою. ———————— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (N 1726-VIII від 03.11.2016 р.) Офіційне опублікування: «Голос України» N 251 від 31.12.2016 р. Дата набрання чинності: 01.01.2017 р.  

ПОДАТКОВА НАКЛАДНА
ПОРУШЕННЯ ГРАНИЧНОГО СТРОКУ реєстрації ПН та/або РК (п. 1201.1 ПКУ)

Зауважимо, що: — штраф застосовується до платників ПДВ, на яких відповідно до статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок з реєстрації ПН та/або РК; — штраф за несвоєчасну реєстрацію не застосовується щодо ПН, яка не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. І це, в принципі, логічно, адже в таких податкових накладних просто відсутня база для нарахування штрафних санкцій. Водночас з даного формулювання можна зробити висновок, що штрафи застосовуватимуться до всіх ПН/РК, в яких засвітилася сума ПДВ. Хочеться почути, що з цього питання думають контролери; — у разі зупинення реєстрації ПН/РК (блокування згідно з п. 201.16 ПКУ) штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації; — предметом камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації ПН/РК (підп. 75.1.1 ПКУ). Розмір штрафу обчислюється у відсотках від ПДВ, зазначеного у несвоєчасно зареєстрованих ПН/РК: 10% - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20% -  від 16 до 30 календарних днів; 30% — від 31 до 60 календарних днів; 40% — від 61 до 365 календарних днів.

ВІДСУТНІСТЬ РЕЄСТРАЦІЇ ПН/РК протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ (п. 1201.2 ПКУ)

Цей штраф застосовується у тому разі, якщо в ході перевірки контролери виявляють незареєстровані ПН/РК і на це порушення складають відповідне повідомлення-рішення. Розмір штрафу — 50% від суми ПДВ у ПН/РК (суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК, або суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН не складено). Якщо протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штраф не буде сплачено, то його розмір подвоюється та складатиме вже 100% від суми ПДВ у ПН/РК. Зауважимо, якщо платник податків зареєструє ПН/РК після накладання першого 50-відсоткового штрафу (протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення), то штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК згідно з п. 1201.1 ПКУ не застосовується. Сумна ситуація може скластися, якщо платник податків не сплатить суму штрафу, зазначену у повідомленні-рішенні, протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання. У такому разі розмір максимального штрафу може досягти 140% від суми ПДВ, зазначеної у зловісній ПН (100% згідно з 1201.2 ПКУ та 40% згідно з 1201.1 ПКУ). Зазначимо, що у випадку реєстрації ПН/РК до початку проведення перевірки штрафні санкції за відсутність реєстрації згідно з п. 1201.2 ПКУ не застосовуватимуться, проте залишається штраф за прострочення реєстрації ПН/РК. Штраф не застосовується: — щодо ПН, яка не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою; — у разі зупинення реєстрації ПН/РК (блокування) згідно з п. 201.16 ПКУ на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації.

ПОМИЛКИ В ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕКВІЗИТАХ ПН

Як і раніше, помилки в обов’язкових реквізитах ПН, виявлені контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної на вимогу покупця (за формою Д8), «коштуватимуть» 170 грн. Однак строк, протягом якого фіскали мають провести перевірку на вимогу покупця, збільшено в 6 раз. Тепер він становить 90 календарних днів з дня надходження заяви-скарги. Відмітимо, що у 2017 році не застосовуються такі штрафні санкції за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. ———————— Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (N 1797-VIII від 21.12.2016 р.) Офіційне опублікування: «Голос України» N 251 (додаток)  від 31.12.2016 р. Дата набрання чинності: 01.01.2017 р., крім деяких положень.  

ФІНАНСОВА ПОЛІЦІЯ

Фінансова поліція замість податкової міліції: шило на мило чи реальна реформа?   Розмови щодо необхідності ліквідації податкової міліції та створення нового органу, який здійснюватиме досудове розслідування фінансових злочинів, точаться давно. Ще у 2008 році РНБО затвердило Концепцію реформування кримінальної юстиції України (введена в дію Указом Президента N 311/2008 від 08.04.2008 р.). Даною Концепцією, серед іншого, передбачалося відокремлення податкової міліції від ДПС України (на сьогодні — ДФС України) та її реорганізація в самостійний орган у системі Мінфіну — фінансову поліцію. Оскільки такий орган дотепер так і не створено, це питання знову було піднято в Коаліційній Угоді депутатських фракцій у ВРУ VІІІ, а потім закріплено і в Стратегії сталого розвитку «Україна-2020″ (Указ Президента N 5/2015 від 12.01.2015 р.). Метою такої реформи є розділення сервісної та правоохоронної функцій фіскальної служби, ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій та cтворення Фінансової поліції — державного правоохоронного органу, на який покладатиметься обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, економічної безпеки. Аби пришвидшити реалізацію цієї реформи, Законом N 1797-VIII від 21.12.2016 р. затверджено зміни в ПКУ щодо ліквідації податкової міліції. Однак ці зміни запрацюють лише із дня набрання чинності законом, який регулюватиме діяльність фінансової поліції. Таким законом може стати зареєстрований у ВРУ законопроект «Про Фінансову поліцію» (N 4228 від 15.03.2016 р.). Цим законопроектом пропонується віднести до підслідності Фінансової поліції досудові розслідування низки злочинів, серед яких: — привласнення, розтрата майна державної чи комунальної власності або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; — нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; — видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону; — ухилення від сплати податків, зборів, ЄСВ; — підроблення документів, які подаються для проведення держреєстрації юрособи та ФОП; — фіктивне підприємництво; — доведення до банкрутства або доведення банку до неплатоспроможності; — шахрайство з фінансовими ресурсами; — виготовлення, зберігання, придбання або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів; — маніпулювання на фондовому ринку, порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів; — приховування інформації про діяльність емітента; — незаконне збирання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, або її розголошення, незаконне використання інсайдерської інформації; — незаконна приватизація державного, комунального майна; — порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації. Проектом передбачається, що Фінансова поліція складатиметься з центрального апарату та до 7 територіальних управлінь. При цьому максимальна кількість працівників не повинна перевищувати 3 000 осіб. Також пропонується встановити такі кадрові квоти при створенні Фінансової поліції: колишні співробітники податкової міліції, підрозділів протидії злочинності у сфері економіки, що діють у системі МВС, підрозділів контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ — не більше 25%; особи, які обіймали посади слідчих або оперативних співробітників в інших органах державної влади, — не більше 5%; інші особи — не менш як 70%. У разі ухвалення даного законопроекту на швидкі зміни очікувати не варто, оскільки датою набрання ним чинності визначено перше число місяця, що настає за восьмим місяцем його опублікування (тобто у разі швидкого прийняття проекту та його опублікування у лютому він набере чинності лише 1 жовтня, якщо ж опублікування відбудеться у березні, то закон запрацює з 1 листопада тощо). ———————— Проект Закону України «Про фінансову поліцію» (N 4228 від 15.03.2016 р.)

ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Учасники АТО виходитимуть на пенсію в 50-55 років   Верховна Рада внесла зміни до Законів «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (N 2262-XII від 09.04.92 р.) та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (N 1058-IV від 09.07.2003 р.) щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників АТО. Відповідні зміни передбачено Законом N 1683-VIII від 18.10.2016 р. Так, право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками - 55 років, жінками - 50 років надаватиметься військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу ОВС, які брали безпосередню участь в АТО (за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і 20 років для жінок). Таке ж право матимуть: — учасники бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України у складі добровольчих формувань, що були включені до складу ЗСУ, МВС, Нацгвардії та інших військових формувань і правоохоронних органів; — військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані); — особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час участі в АТО; — дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки вищезазначених категорій осіб, які загинули чи пропали безвісти, померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час участі в АТО, забезпечення її проведення. ———————— Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» (N 1683-VIII від 18.10.2016 р.) Офіційне опублікування: «Голос України» N 3 від 06.01.2017 р. Дата набрання чинності: 06.02.2017 р.  

СУДОВА ПРАКТИКА

Позиція ВСУ: виселення осіб з іпотечного житла допускається за умови, якщо воно придбане за кредитні кошти   ВСУ висловив правову позицію щодо виселення осіб з іпотечного жилого приміщення, розглянувши справу N 6-1141цс16 від 14.12.2016 р. Відповідно до матеріалів справи, між банком та іпотекодавцем укладено договір іпотеки, предметом якого були житловий будинок та земельна ділянка, на якій він розташований. За договором про задоволення вимог іпотекодержателя банк став власником зазначеного житлового будинку, а також земельної ділянки та зареєстрував право власності у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки мешканці будинку відмовлялися виселятися добровільно, банк просив їх виселити в судовому порядку. Не погодившись із виселенням, мешканці звернулися з позовом до іпотекодавця та банку, де суд першої інстанції частково задовольнив їх позовні вимоги, а суди апеляційної та касаційної інстанцій відмовили в задоволенні позову і тим самим виселили їх зі спірного будинку. У поданій до ВСУ заяві мешканець будинку просить скасувати рішення судів касаційної і апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вивчивши всі матеріали справи, ВСУ частково задовольнив позовні вимоги позивача, виходячи з того, що відповідно до частини 2 статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення. Проте є виняток: допускається виселення громадян без надання іншого житла, якщо предмет іпотеки (житло, з якого проводиться виселення) було придбано за рахунок кредиту. Таким чином, ВСУ дійшов висновку: якщо предмет іпотеки був лише забезпеченням кредитних зобов’язань, то виселення з такого житла без надання іншого забороняється, тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для виселення мешканців із зазначеного будинку.

ІНДЕКС ІНФЛЯЦІЇ

Оприлюднено індекс інфляції за грудень 2016 року   За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у грудні 2016 року становив 100,9%, за 2016 рік у цілому — 112,4%. ———————— Опубліковано в «Урядовому кур’єрі» N 4 від 11.01.2017 р.